УМОВИ ПОДОЛАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ БАР’ЄРІВ УЧНІВ

ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Анотація

У статті викладені теоретичні напрацювання з певним досвідом роботи, спрямовані на успішну адаптацію в освітньому і соціальному просторі, розвиток творчих здібностей, реалізація  особистісного потенціалу підростаючого покоління. А також досліджено особливості базових переконань учнів початкової школи. Матеріал буде корисний для  учителів, батьків та усіх тих, хто цікавиться загальними проблемами психологічного здоров’я дітей.

Постановка проблеми. Об’єктивне висвітлення оптимального пристосування  дитини до змін соціального середовища в школі, формування у дітей та підлітків цінності здоров’я, здорового способу життя як основи успіху та самовдосконалення особистості.

 Проблему психологічного здоров’я учнів досліджено з різних наукових позицій у працях видатних філософів, медиків, психологів, соціологів (М.Амосов, Г.Опанасенко, Г.Борисов, С.Ясвін,  М.Віленський, С.Белова, О.Газман, Ю.Лисицин , С.Гончаренко, Г.Зайцев,  Д.Ізуткін,  В.Казначеєв, , С.Попов, А.Степанов, Т.Сущенко, А.Щедріна).

   В. А. Ясвін доводив, що психологічне здоров’я  – це система впливів і умов формування особистості за заданим зразком,  це можливості розвитку особистості в соціальному, просторово - предметному оточенні. [7,11-16]

 Г.Ю. Беляєв  визначив типологічні та загальні ознаки психологічного здоров’я  .

   Великий і неоціненний вклад у розвиток особливостей базових переконань учнів  здійснили видатні українські педагоги А.С.Макаренко та В.О.Сухомлинський.  

Мета статті. Обгрунтування та дослідження  суб'єктивного ставлення до світу: справедливості, самоцінності, самоконтролю, власної успішності.

Виклад основного матеріалу.  Сьогодні наше життя визначає одним із пріоритетних напрямків діяльності навчальних закладів освіти формування культури здоров’я особистості. І це не випадково. У сучасних умовах нестабільності економіки та наростаючого навантаження на нервову систему й психіку людини залишатися здоровим проблематично, якщо не має внутрішньої мотивації до здорового способу життя. Прийняття цінності здоров’я як домінанти орієнтує учнів на збереження і зміцнення здоров’я свого й оточуючих; успішну адаптацію в освітньому і соціальному просторі; розвиток творчих здібностей; якнайповнішу реалізацію особистісного потенціалу. [2, 109]

    Наша держава на найвищому рівні зазначає, що кожна шоста дитина в Україні народжується уже  з відхиленнями у здоров’ї, а за час навчання у школі школярі втрачають щонайменше третину свого здоров’я: погіршується зір, слух, постава; зростає кількість випадків невротичних розладів, захворювань травної системи тощо.

    На мою думку, така ситуація викликає занепокоєння, оскільки здоров’я молодого покоління є саме фундаментом його подальшого благополуччя в житті, запорукою конкурентоспроможності на ринку праці, а здорова молода особистість – запорукою стабільного розвитку нашої країни. 

    Опрацьовуючи працю Василя Олександровича Сухомлинського «Серце віддаю дітям», я дійшла висновку, що серед шкільних загроз, які можуть руйнівно впливати на психіку дитини є:

• нудьга;
• максимальне напруження розумових сил дитини на уроці та в процесі виконання домашніх завдань;
• шкідливі для нервової системи дітей розумові, емоційні та фізичні перевантаження;
• педагогічний та батьківський «психоз» відмінних оцінок;
• багаторічний цейтнот часу на уроці та при виконанні домашніх завдань;
• формалізм програмних знань;
• недовіра до дитини, до його бажання вчитися, до її індивідуальності;
• нервозність шкільної обстановки, в якій панує квапливість, напруга, заохочуються конкурентні відносини між школярами. [5, 192]

    На мою думку,  вирішення цієї проблеми є одним із пріоритетних завдань нового етапу реформування освіти в Україні. Виправити ситуацію звичайно можна комплексом заходів, серед яких належне місце посідають заходи системи загальної початкової  освіти. Передусім йдеться про збереження та зміцнення здоров’я учнів, формування мотивації на ведення здорового способу життя в навально - виховному процесі школи.

    Я, як учитель початкової школи,  навчальний процес будую з урахуванням не лише вікових особливостей, але й специфіки індивідуального розвитку організму, фізіологічних і психічних процесів, широко використовуючи інформацію щодо збереження і зміцнення здоров’я. Саме це спонукало мене до дослідження  щодо  оптимального пристосування  дитини до змін соціального середовища школі.

    Зараз, на жаль, дуже часто спостерігаються випадки  дитячої агресивності, невдоволеності, почуття заниженої самооцінки, що нерідко спричинює конфлікти з однолітками, вчителями, батьками. [4, 58]  Тому  моїм першочерговим  завданням було створити у своїй класній кімнаті «куточок релаксації». У такому куточку мої вихованці можуть «скинути» своє  внутрішнє напруження і злість, не завдаючи шкоди оточуючим, тобто там, де є організоване за певними правилами предметно-соціальне середовище. Тут учень опановує способи переключення на відпочинок. Оптимально організоване різноманітне освітнє середовище спонукає дитину до активної пізнавальної діяльності, мобілізує процеси мислення, позитивно впливає на емоційну сферу, забезпечує здоров’язбережувальний ефект. Відповідна обстановка є також і важливим чинником у розвитку індивідуальності, почуття власної гідності. У такій обстановці дитина «творить саму себе» й укріплює своє «внутрішнє Я».

  Переконуюсь у тому, що одним із важливих факторів розвитку здорової дитини є забезпечення базової потреби у спілкуванні на основі довіри.  Моїми дослідженнями було встановлено, що незадоволення даної потреби – одна з причин емоційної незбалансованості, агресивності, деструктивної поведінки  у дітей.

    Я провела дослідження особливостей базових переконань учнів третього класу.  Результати досліджень показали  всю картину суб'єктивного ставлення до світу: справедливості, самоцінності, самоконтролю, власної успішності кожного діагностованого учня. Дослідження дозволили наочно визначити необхідність надання психолого-педагогічної допомоги окремим учням.

Аналіз результатів переконань у свідомості світу у третьокласників показав, що 66% учнів вважають, що світ в цілому справедливий, події, які відбуваються  підкоряються певним законам і контрольовані. 28% учнів  показали незначні відхилення результатів від норми. Однак, слід звернути увагу на результати Артема - 6%. Можливо, у даного учня була психологічна травма, пов'язана з несправедливим вирішенням певної події. Справа в тому, що такі травми руйнують уявлення дитини про людську порядність та справедливість.     У процесі дослідницької роботи було встановлено наступне: аналіз результатів переконань у прихильності навколишнього світу в учнів показав, що 88%  учнів вірять у те, що світ сповнений більше добра, ніж зла. Це дозволяє зробити висновок про те, що у цих учнів високий адаптивний потенціал.

  Аналізуючи  результати  переконань у власній цінності, вмінні керувати подіями, везіння у школярів показав, що 82% учнів вважають, що більшість важливих подій у їхньому житті відбулася за рахунок їх власних дій  і, отже , відчувають свою власну відповідальність за ці події і за те, як складається їхнє майбутнє  в цілому. Простежується також внутрішній контроль батьків над процесом - сьогодення «я планую», «йде від мене», «залежить тільки  від мене»,  "залежить від моїх зусиль і здібностей". 18%  учнів показали незначні відхилення від норми.

. На мою думку, оскільки освітнє середовище створює умови, де світ людини отримує нові виміри - свідомість виходить на новий рівень, і одночасно змінюється спосіб життя, то слід зробити висновок про те, що життєва позиція, переконання даних учнів в цілому орієнтована на нові умови освітнього середовища.    За результатами дослідження 78%  учнів показали в нормі показники за шкалою базових переконань. Дані результати дозволяють зробити висновок,

Висновки.  Досвід показав, що саме  такі «куточки  релаксації» в початковій школі дозволяють вирішити проблему дитячої агресії.  А ще сприяють швидкій адаптації дитини до школи, встановленню теплого контакту в колективі, з однолітками, з батьками. Діти, зазвичай, інтуїтивно відчувають місця, де і в яких формах вони можуть відпочити. Спеціально створене середовище, що відповідає освітнім, виховним та корекційним задачам, сприяє формуванню життєвої компетентності й цілісної особистості дитини.

    Створення такого сенсорного куточку під силу будь - кому, тому що не вимагає великих затрат і зусиль.  В мене він існує уже 7 років. Рекомендую створити його всім, хто не байдужий до основ успіху та самовдосконалення особистості учня початкової школи.

     Підсумовуючи вище сказане, зауважу, що тільки з любов’ю у серці, з почуттям, доброти, поваги і милосердя ми подолаємо емоційну не благополучність, агресивність та деструктивну поведінку своїх вихованців; якщо усі будуть цінити своє життя і робити якомога більше корисного для оточуючих і суспільства, тоді і майбутнє можна уявити сонячним та безхмарним. Зростатимуть здорові діти – буде здорова нація, буде міцна і багата держава, в якій всі будуть щасливими. І пам’ятаймо, що майбутнє будується сьогодні!

Список літератури  

1. Ващенко О.М. Години здоров’я в початковій школі. - К.: Шкільний світ, 2007.
2. Мазоха Д.С., Опанасенко Н.І. Педагогіка. – К.: Центр видавничої літератури, 2005.
3. Гончаренко С.У. Методологічні характеристики педагогічних досліджень  //Вісник  АПН України. 1993. - №1
4. Зязюн І.Я. Педагогіка добра: ідеали і реалії.// Науково - методичний посібник. - К.: 2000.
5. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. // Наукова праця. – К.:Радянська школа, 1988.
6. Гичан И.С. Психологические проблемы наставничества. – К.: Вища школа, 1983.
7. Ясвін В.А. Тренінг педагогічної взаємодії в освітньому середовищі /За ред.. В.І.Панова. – М., 1997.
8. Використані матеріали  Інтернет – сайту// Режим доступу:
9.