Державний стандарт початкової загальної освіти ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, результатом якого є всебічний розвиток та пізнавальні можливості особистості. На мою думку, головним завданням учителя початкових класів є вміння виявити та розпізнати творчі здібності дитини, їх пізнавальні можливості, навчити «здобувати» знання, робити власні (хай і незначні) дослідження чи відкриття. А щоб реалізувати ці завдання, сучасний учитель має «віднайти» гнучкі форми організації навчально – виховного процесу, вдосконалити існуючу методику проведення уроку, зуміти раціонально поєднати як індивідуальну, так і фронтальну, види робіт; впровадити такі форми групової роботи, щоб у дитини сформувалася позитивна мотивація до навчання. [3, с. 88]

Як на мене, то одним із напрямків методичного забарвлення уроку у початковій школі є інтеграція навчальних предметів. Чому я так думаю? Тому, що саме процес об’єднання двох і більше предметів навколо однієї теми чи проблеми дозволяє вміло та доступно оперувати знаннями учнів, сприяти зацікавленості їх до пізнання явища, поняття чи ознаки із різних боків. Згуртування, поєднання, взаємопроникнення найбільш ефективним є на інтегрованому уроці. До того ж такий урок дозволяє реалізувати принцип міжпредметних зв’язків.

• чому відмінність між інтегрованим та традиційним уроками? А відповідь така: тема, яка вивчається чи аналізується на інтегрованому уроці, розглядається в різних навчальних дисциплінах, відбувається різнобічний взаємозв’язок, широка «палітра» досліджень, несвоєрідна реалізація поставлених завдань. Звичайно, готуючись до такого уроку, учитель, по – перше, має чітко визначити, як методично правильно «подати» дитині цілісність знань; а по – друге, вдало скоригувати форму подання цих знань. Я вважаю, що такі уроки ефективніше формують всебічний розвиток особистості, посилюють інтерес учнів до навчання, а знання, отримані на такому уроці є джерелом їх творчої діяльності.

Переконана, що важко не погодитися з тим, що інтегровані уроки – це творчість учителя, це мистецтво проявляти пізнавальну активність та ініціативність учнів, це значимість у формуванні ключових компетентностей молодших школярів. Як показує практика, мрія кожного учителя: побудувати урок таким, щоб дітям було цікаво брати у ньому участь, щоб вони охоче і легко працювали, раділи досягнутим результатам. Василь Олександрович Сухомлинський зазначав, що дитина краще сприймає, запам’ятовує і осмислює знання тоді, коли вона їх переживає. І це дійсно так! Якщо у дитини немає радості, захоплення, задоволення, впевненості у собі, то успішне навчання не можливе.

Великий педагог, Василь Сухомлинський, дає нам цінну пораду: «Бережіть дитячий вогник зацікавленості, допитливості та спраги до знань. А єдиним джерелом, який підтримує цей вогник – це радість успіху у праці.» [5, с. 121] Як на мене, то саме урок пробуджує у дитині прагнення творити, знаходити у собі впевненість у завтрашньому дні, проявляти ініціативу і дарувати оточуючим усмішку. Щоб підтвердити свою думку, скажу таке: навчати дитину так, щоб вона розуміла навіщо і для чого це треба робити, а не виконувала вказівки вчителя механічно, тобто, так треба, бо сказав учитель. [4, с. 69] Тільки так кожна особистість відчуватиме себе маленьким дослідником, шукачем та відкривачем.

Звичайно, інтегрований урок вимагає від учителя набагато більшої як теоретичної, так і практичної підготовки. Як правильно спланувати такий урок? Як зробити його цікавим? В чому проявити джерело інтересу? Хочу запропонувати вашій увазі етапи планування такого уроку:

• обґрунтований вибір теми;

• визначити зміст навчального матеріалу;

• комплексна постановка мети та завдань уроку;

• добір навчального матеріалу для повного розкриття теми;

• підбір інтерактивних технологій співпраці на уроці;

• способи перевірки розуміння учнями даної теми.

На мою думку, якщо інтегрований урок уміло спланований, окреслений чіткими, реалістичними і досяжними цілями та завданнями, то сприятиме всебічному розвитку учнів, їх інтересу до навчання, вихованню творчої особистості.

Я хочу поділитися деякими методичними напрацюваннями. Пропоную фрагмент інтегрованого уроку з моїми вихованцями у 1 класі.

Навчання грамоти: читання. Природознавство

Тема. Звук [к], позначення його буквою «ка». Читання складів, слів.

Словниково – логічні вправи.

Що таке Батьківщина?

Мета. Формування ключових компетентностей: вміння вчитися - самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії з іншими учасниками навчально-виховного процесу; комунікативної – збагачувати словниковий запас, виробляти вміння слухати і чути.

Формування предметних компетентностей: ознайомити учнів із буквою «ка», удосконалювати вміння читати склади та слова з новою літерою;

удосконалити знання про Україну, її столицю, народні символи та обереги; збагатити словниковий запас учнів, виховувати повагу до рідного краю, дбайливе ставлення до надбань Батьківщини.

Обладнання уроку: демонстраційна картка букви «ка», каса букв, предметні малюнки, макет віночка, мікрофон.

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку

ІІ. Мовна розминка

1. Артикуляційна хвилинка

- Діти, ми маємо з вами вміти чисто та виразно говорити. Для цього ми виконаємо деякі вправи.

- На картинці ви бачите квіточку маку.

- Подивіться, яка вона гарна, до неї одразу прилетіли бджоли.

- Як вони забриніли? ( Дж –дж -дж )

- Вітерець дмухнув на квіточку.( С-с-с )

- Листочки весело зашелестіли. ( Ш –ш -ш )

- А ось хмаринка. Зараз дощик буде поливати нашу квіточку. ( Кап-кап-кап )

Мак - символ безконечності, родючості, краси та молодості. Червоний мак дівчата вплітають у віночки, вишивають на сорочках та рушниках, як символ дівочої краси. Мак освячують двічі на рік - на Маковея і на Спаса. Він настільки значимий, що традиційно входить до складу куті на свят-вечір. Окрема макова квітка не приваблює, а від всіяного маковим цвітом лану не можна відірвати очей. Одна макова зернина нічого не варта, а жменя маку - і куті смаку додає, і пирога з неї можна спекти.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку

- Діти, відгадайте, будь ласка, загадку.

• Красивий, щедрий, рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься... (Україна)

— Сьогодні на уроці ми поглибимо свої знання про нашу Батьківщину. А також ми вивчимо нову букву, познайомимося зі звуками, які вона позначає. Ми навчимося читати нові склади, слова та речення. На уроці ви більше дізнаєтеся про свою країну.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Виділення звука [к], [к’] зі слів.

- Давайте хором вимовимо слово мак.

- Який звук ми чуємо вкінці слова?

- Який він, голосний чи приголосний? Твердий чи м’який? Чому?

- Як називається плід маку? (маківка)

- Чи чуєте ви у слові звук [к’]?

- Який він, твердий чи м’який?

Голівка маку — символ голови Роду.

2. Ознайомлення з буквою «ка»

- Твердий приголосний [к] та м’який приголосний [к’] на письмі позначаються буквою «ка». (демонстраційна картка букви «ка»).

3. Читання звукових сполучень, складів з буквою «ка»

- Діти, я пропоную вам повчитися читати склади з буквою «ка». Буква «ка» сьогодні заквітчана у віночку, а на стрічках – голосні звуки.

- А що ви знаєте про віночок?

Віночок, сплетений з квіточок і трав, оздоблений яскравими стрічками, — один з найдавніших українських символів. В Україні вінки мають сонячну символіку. Дівчина у вінку асоціювалася з сонцем, котре сходить. Також це символ слави, перемоги, святості, щастя, успіху, могутності, миру, сонця, влади;. Усього у вінку могло бути до 12 різних квіток, кожна з яких мала свій символ.

Вінкові стрічки

Не менше значення приділялося стрічкам та їх кольору: світло-зелені й темно-зелені - краса та молодість, жовтогаряча - символ хліба, голубі й сині - небо і вода, що надають силу й здоров’я; жовта - символ сонця; малинова - душевність і щирість, фіолетова — мудрість.

Руханка

(Учні стають в коло і виконують рухи під вірш А. Камінчука «Україна»)

Україна (розводять руки в сторони)

Рідний край (піднімають руки догори)

Поле, річка, (нахили вправо-вліво)

Синій гай. (присідають)

Любо стежкою іти (ходьба на місці)

Тут живемо я і ти. (беруться за руки)

(Руханку можна повторити кілька разів.)

4. Гра «Збери слова».

- Діти, я пропоную вам пограти у гру «Збери слова». Спробуємо із складів утворити слова. Склади записані на кетягах калини.

Калина - символ здоров’я, багатства, сили і мужності та життя. Біля кожної хати в Україні обов'язково ріс кущ калини, її червоні кетяги прикрашали хату. «Без верби і калини нема України», — говорить народне прислів’я. Для українців калина слугувала за ліки. Засушували її цвіт, ягоди, листя, гілочки, перетирали з медом, цукром.

Калиновий чай — то був перший помічник при нежиті. Свіжі ягоди з медом або цукром вживають при кашлі, серцевих захворюваннях, для покращення травлення

- Який спільний звук у цих словах?

5. Слухання і розуміння. Говоріння.

- Батьківщина – це край, де ми народилися, де навчилися говорити слово «мама», де живуть наші батьки. Це стежина, яка привела нас до школи.

Батьківщина – це також наша Україна — країна, в якій ми з вами живемо.

- Як називається головне місто нашої України?

- Промовте слово «Київ». Чи чуєте звук [к]?

Київ - столиця України, місто-герой, одне з найбільших і найстаріших міст Європи.

Мій край

Київ — серце України

І найстарше місто в світі,

Хоч пройшов усякі зміни,

Гарний весь — в зимі і в літі.

Там церкви золотобанні,

А в них дзвони міднокуті,

Як задзвонять на світанні,

В Україні всім їх чути.

- Що нового дізналися про Київ?

- Чим славиться місто?

Також цікавий і насичений інтегрований урок у поєднанні природознавства і трудового навчання. Наприклад: Тема уроку. Хто такі птахи? Об’ємна аплікація з паперу «Пташка». На уроці ми ознайомилися із різноманітністю птахів, пристосуванням їх до умов життя, а також виготовили із учнями ось таку об’ємну аплікацію.

Такі уроки надзвичайно цікаві, вони супроводжуються почуттям піднесеності, нових відкриттів, наповнені радістю, творчістю. Після уроку відчуваєш велику насолоду від успіхів своїх вихованців, повноту й гармонію своїх сил, велике задоволення учнів.

Підсумовуючи сказане, хотілося б звернути увагу на атмосферу сприятливого комфорту під час навчання та виховання, моральні орієнтири особистості, які є безпосереднім впливом на самооцінку учня, його толерантності до інших, самодисципліни. Як на мене, то тільки відповідальність, працьовитість, повага до інших здатні поважати та цінувати кожну індивідуальність. Чому? Тому, що саме учитель готує дитину до дорослого життя так, щоб вона не втратила моральних цінностей, зуміла знайти сенс у житті.

Хочу кожному з нас побажати прагнення та вміння «топтати стежину» до задуманого, бути наполегливим у досягненні поставленої мети, підкорювати вершини та насолоджуватись успіхами у житті. Нехай емоційний заряд дозволить нам ніколи не зупинятися, а примножувати власні здобутки. І пам’ятаймо, що майбутнє будується сьогодні!

Список літератури

1. Ільченко В.Р. «Довкілля» - інтегрований природничо-науковий курс – П.: АСМІ, 1988.

2. Присяжнюк Н.І. Інтегровані уроки // Поч. шк. – 1997. - №2. – С. 7-10.

3. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підруч. – К.: Абрис , 1997.

4. Амонашвілі Ш.О. «Школа життя» //Видавничий дім М., 2000р.

5. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. // Наукова праця. – К.: Радянська школа, 1988.

6. Використані матеріали Інтернет – ресурсу // Режим доступу:

- http://uazakon.com/big/text1266/pg1.htm