День святого Андрія Первозванного припадає на 13 грудня. Стародавня
християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував
християнство в самому Царгороді, на побережжях Чорного моря та в
околицях нашої столиці - Києва.
В народі ще це свято називають Калита. Він вважається парубочим святом.
Напередодні, себто 7 грудня, дівчата вже мали змогу визначати
обрядодіями свою покровительку - Катерину. Свято Андрія є логічним
продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукали собі пару для
майбутнього подружнього життя. ""
До прийняття християнства це свято називалося Калитою. Дехто вважає, що
воно походить від слова "календи". Очевилно, ми маємо спарву з
молодіжними вечорницькими зібраннями, які започаткувавшись 1 грудня,
носили спільну назву Калити й тривали до Різдва - періоду повороту сонця
на весну. В цей час найбільше вдавались до заклинань, завбачення
майбутньої долі й ритуального кусання "калети".
Натомість первісну назву християнство замінило на святого апостола Андрія Первозванного.
На Андрія жінки не пекли хліба, не шили і не пряли.
В ніч під Андрія хлопці мають найбільші права - єдина ніч у році, коли парубкам за бешкети люди вибачають.
Удосвіта напередодні Андрія дівчата йшли до криниць, щоб набрати води в
рот і замісити на ній борошно. За цим стежили хлопці, щоб розсмішити
дівчат. Тоді останні зверталися з проханням не заважати, за що парубки
вимагали відкупної - макітру вареників, котрі мали обов'язково бути на
"андріївській вечері". Давши згоду, дівчата приносили воду, замішували
тісто й гуртом випікали по дві кукілки (для себе й судженого). Ввечері,
поклавши серед світлиці на невеличкий ослінчик або ж заслінку парну
кількість балабушечок, впускали пса, якого цілий день тримали
впроголодь. Чию хлібину собака з'їдав першою, та якнайскоріше вийде
заміж; коли ж обнюхував і "перескакував" до інших - тій юнці цього року
шлюб не світить, а коли забирав їство і біг в закуток - вийде на чужині. Нерідко робили з клоччя дві свічки й підпалювали, приказуючи :
-Андрію-добродію, допоможи мені долю відшукати!
Якщо свічки згоряли рівномірно, прихилившись ода до одної, то це ознака
щасливого шлюбу, а коли розхилялися - на неприємну сподіванку. Цікаво ще знати, як будуть звати чоловіка? Виходить дівчина на вулицю і
питає першого зустрічного чоловіка, як його звати. Так і майбутнього
чоловіка зватимуть.
