Тема. Уклонімось тим, хто поліг у бою. (До Дня Перемоги)
Мета:
- ознайомити з героїчними сторінками історії нашої країни;
- формувати в учнів почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії та героїчного минулого;
- виховувати громадянські почуття, свідому соціальну активність та відповідальність;
- формувати й розвивати мотивації, спрямовані на підготовку до захисту своєї Вітчизни.
Хід години
Учень:
Ніхто не забутий;
На попіл ніхто не згорів:
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.
І доки є пам'ять в людей і живуть матері,
Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.
Вчитель: Все далі в історію відходять жорстокі битви Великої Вітчизняної війни, в яких наш народ проявив справді героїчну мужність, відстояв честь і незалежність Батьківщини. Уже давно на місці руїн і попелищ виросли світлі квартали міст, нові заводи і фабрики, здається, ніщо не нагадує про війну.
Але ніколи не будуть забуті імена тих, хто в тяжкий для нашої країни час здійснив неповторні подвиги, хто не пощадив самого життя, заради щастя нинішніх поколінь. Подумайте тільки, яке величезне щастя випало наступним покоління – шістдесят шість років мирного життя.
Так, саме 69 років над нами тихе, мирне небо. Ми радіємо, що можна спокійно навчатися, мріяти, жити. Але потрібно завжди пам’ятати, якою дорогою ціною завойоване наше щастя.
Учень:
У бій за наші ниви,
За ясний сміх дитячий,
За юний спів щасливий,
За славний труд гарячий.
Вперед, полки суворі,
Під прапором свободи,
За наші ясні зорі,
За наші тихі води.
Вчитель: Війна … Вам, діти, це слово відомо лише з історії, розповідей ветеранів-фронтовиків, зі спогадів про суворі минувші дні.
- Кому із вас довелося чути розповіді людей, котрі пережили це страхіття ?
- У кого родичі приймали участь у війні?
Давайте й ми з вами на нашому уроці згадаємо ті страшні події, ті незвичайні подвиги, щоб потім пам’ятати про них усе життя
Вчитель: Був літній недільний день 22 червня. Ласкаво світило сонце, зігріваючи землю своїми променями. Шептався один з одним очерет. Птахи співали на всі голоси. Люди прокидалися, будували плани на вихідний день. Ніщо не передвіщало біди. І раптом – війна.
Ранкову тишу розірвали залпи тисячі знарядь. Саме в цю чарівну ніч ворожі бомби і снаряди впали на мирну землю. Україна стала ареною жорстоких смертельних боїв: 57 дивізій, 1500 літаків, 1200 танків були направлені на неї…...
З репродуктора донесла страшна звістка…
(Лунає аудіо запис)
Учень:
Все починалося з грому небесного,
Такого жорстокого, такого нечесного.
Із ненависного, злісного грому,
Який на світанку вигнав із дому…
А небо світле закрили чорні хрести!
Господи! Боже! Якщо ти є, захисти!..
Крізь руки у двір гусенята малі…
І кров на травиці…І кров на землі…
І шипить у ставку гаряче залізо,
І полум’я дике шугає над лісом…
І мамо мовчазно-бліді, мов стіна…
І тато поволеньки кажуть: «Війна…»
Вчитель: Почався активний супротив, все населення пішло на війну, захищати свою землю.
4-й учень:
Сп’янілі від воєнних успіхів, окупанти нестримно рвались до Москви. На заклик „Відстоїмо Москву” піднялися майже всі, хто міг тримати в руках зброю.
900 днів тривала блокада Ленінграду. Його захист – це один із самих видатних масових подвигів народу і армії в історії Великої Вітчизняної війни.
За всю свою історію не бачив сивий Дніпро такої битви, яка розгорнулася на підступах нашої столиці - міста Києва. Оборона Києва тривала 73 дні. Вона зіграла велику роль в зриві гітлерівського плану „блискавичної війни”.Київ нагороджено великим званням „Міста-героя”.
За мужність і героїзм м. Керч і Одеса були удостоєні честі найвищої нагороди „Місто-герой”, 250 днів тривала оборона Севастополя.
Втрати України дуже великі: зруйновано 714 міст , 28тис. сіл , 9 мільйонів українців загинуло в роки війни. Мільйони людей залишились без житла.
Вчитель: Діти війни… Війна забрала в них отчий дім, материнську ласку, батьківську турботу, безхмарне дитинство і юність, а найголовніше – позбавила права жити. Не можна забути сповнені тугою їхні очі, опухлі від голоду животики, опущені в німому відчаї головки і маленькі рученята, які міцно тримали свою єдину іграшку. А скільки останків дітей, їхніх іграшок було розкопано після війни на подвір’ях шкіл, чи знайдено в попелі згорілих будинків. Гнів перехоплює подих при згадці про ці страшні звірства фашистів.
Разом з дорослими в партизанських загонах, у ворожому підпіллі боролися юні герої. Більшість школярів зайняли робочі місця батьків, що пішли на фронт, доглядали за пораненими в госпіталях, працювали на колгоспних полях.
У країні виник і поширивсь рух "Молодь - на виробництво". Після уроків вони працювали на швейних фабриках, у взуттєвих майстернях, брали замовлення на будинок і виготовляли ложки, рукавички, шкарпетки, шарфи, шили кисет, тобто все для фронту.
Учень:
У тиші урочистій до Пам'яті йдем,
Що в серці відлунює грізно.
У святому мовчанні над Вічним вогнем
Схиляється наша Вітчизна.
Уклонімось тим, хто поліг у бою,
Хто покорив землю рідну собою.
Усім поіменно, хто впав у бою,
Хто відстояв нашу свободу.
Згадаємо всіх поіменно,
Серцем згадаємо своїм.
Це потрібно не мертвим,
Це потрібно живим.
Вчитель: Фашисти хотіли зруйнувати все, що було створено розумом та працею людей. А що вони хотіли зробити з самим українським народом? Частину його знищити, а частину перетворити в рабів. Так людей гнали на роботи до Німеччини, створювали концтабори. Не описати ті жахіття, що коїлись там.
- Імена яких людей, що героїчно захищали наші землі вам відомі?
Учень:
перед трагічною хвилиною мовчання
словами говорити неможливо.
Оця хвилина більше нам розкаже,
Ніж тисячі, а чи мільйони слів.
Солдатів подвиг, про який сьогодні
Дізнались ми, не вимовить словами,
А тільки серцем можна це сказати,
Але воно, на жаль, не має мови,
Лиш має біль. І тому я прошу
Солдатів пам'ять вшанувати мовчанням.
учень:
Хвилина мовчання, хвилина мовчання
Пекуча й терпка, як сльоза.
Хвилина мовчання – в ній наша любов і гроза
Як подвиг полеглих,
Священна хвилина мовчання.
Хвилина мовчання.
Вчитель: День Перемоги! З нетерпінням чекали на тебе! Травень 1945 року. Хіба можна це забути? На площі і в будівлі йшли бої, а на даху Рейхстага, на самому верху, над переможеним Берліном вже розвивався Прапор Перемоги. 30 квітня 1945 року два радянських воїна встановили його як символ непереможності радянського народу.
Учень:
Майже чотири роки вирувало полум'я Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.). Важкий і довгий був шлях до перемоги. Головним підсумком Великої Вітчизняної війни стала перемога над фашизмом, в якій вирішальну роль відіграв Радянський Союз. Ця війна для нас була визвольною. СРСР вийшов переможцем із смертельного поєдинку. Німеччина була розгромлена. Нацизм був переможений. Радянський Союз вніс у досягнення цієї перемоги найбільший внесок кров'ю і військовими зусиллями. Цього свята люди чекали 1418 днів. Стільки днів тривала Велика Вітчизняна війна.
Вчитель: Перемога у Великій Вітчизняній війні - подвиг і слава нашого народу. Як би не змінювалися за останні роки оцінки і навіть факти нашої історії, 9 травня - День Перемоги - залишається незмінним.
Вічна слава переможцям! Сьогодні у нас ще є можливість сказати спасибі ветеранам, які живуть в Україні та за її межами.
10-й учень:
